Джеджула О.М.


Вінницький національний агарний університет


НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПЕРЕРОБЦІ МОЛОКА

  В останні роки найчастіше застосовують безприв’язну систему утримання корів у групах, з вільним доступом до кормового столу, напувалок, виходом на вигульний майданчик, до приміщень відпочинку, де тварини самі регулюють режим, за винятком процесів доїння і підготовки раціону.  За цієї технології істотно змінюються організація та умови праці працівників тваринництва, оскільки зникає необхідність у проведенні таких трудоємних процесів як прив’язування і відв’язування, чищення стійл, внесення підстилки тощо. За умов використання уніфікованого обладнання для доїння корів, значно зменшуються витрати на оплату праці на обслуговування тварин та виробництво молока. Так, за розрахунками В. Медведського, за стійлового утримання корів і доїння переносним апаратом (у відро) середні затрати праці, з розрахунку на одну корову, сягають 45–52 люд.-год, а при доїнні у доїльних залах типу «Тандем», «Ялинка» – 18–21 люд.-год. Наразі функціонує потужна індустрія, що пропонує нові рішення для технічного оснащення ферм. Міжнародний пошуковий B2B портал KOMPASS (https://ua.kompass.com) подає перелік з 245 фірм, що здійснюють проектування, виробництво, постачання обладнання для молочних ферм на території України. У сучасному виробництві молока використовується 74 види машин спеціального призначення, з яких лише 25 % виробляється в Україні [7, с. 3]. Серед провідних іноземних виробників обладнання для молочних ферм – GEA (Німеччина), DeLaval (Швеція), Boumatic (Бельгія), Afimilk (Ізраїль), Lemmer Fullwood (Німеччина), Happel (Німеччина), Bou-Matic (США), Strangko (Данія), Fullwood (Велика Британія) та ін.; вітчизняних – група компаній «Брацлав». Ці компанії виготовляють різні види обладнання для технологічних процесів утримання та обслуговування худоби в умовах молочної ферми, в т.ч. різноманітні типи установок для доїння корів. 
  Доїльні установки – це досконала техніка, укомплектована засобами для діагностики маститу, профілактичної обробки вимені корів тощо. Витрати на такі високотехнологічні технічні засоби для доїння можуть становити до 70 % від вартості обладнання для ферми. Сучасні ферми з виробництва молока нині можуть бути обладнані новітніми роботизованими доїльними системами Galaxy, Аstonaut, Zenith, Мerlin, що функціонують в автоматичному режимі та забезпечують процес доїння корів без участі людини. Також до розробки інноваційних продуктів для молочного скотарства активно залучається венчурний бізнес. Серед понад 100 приватних компаній у галузі BI (Business intelligence – комп’ютерні методи та інструменти для організацій, згідно з інформацією, наведеною у Вікіпедії (https://wikipedia.org/wiki/Business/ _ Intelligence)) для аграрного сектору такі стартапи, як Stellapps (програмне забезпечення для управління фермами), BovControl (аналітика та прогнози за допомогою штучного інтелекту для Big Data обчислень), AAD (діагностика захворювань), Connecterra (моделі розведення тварин), TL Biolabs (передбачення на основі геномної біоінформатики) вже є впливовими гравцями на ринку ІТпродуктів для молочних ферм (https://www.cbinsights.com). 
Впровадження новітніх технологій дає змогу власникам оптимізувати процеси утримання та використання тварин, управління стадом, знизити ризики захворювань, результативно управляти ресурсами та гарантувати ефективне ведення молочного скотарства. Однак з досвіду функціонування молочних ферм, переведення тварин із прив’язної на безприв’язну систему утримання, внаслідок впливу фактора стресу, може спричинити збільшення чисельності травмованих тварин, пошкоджень копит, підвищення захворюваності, безплідності, зменшення надоїв та передчасне вибракування їх із стада. Вказані наслідки виникають при недотриманні технічних умов до проектування, будівництва і експлуатації ферм з безприв’язним утриманням корів та призводять до зниження рентабельності виробництва молока. Новітні технології виробництва молока широко застосовуються в країнах Європи, де, зокрема, працює понад 10 тис. доїльних роботів. Зокрема, у Німеччині щороку на 250– 400 фермах із 3 тис. тих, що вводяться в експлуатацію (нових або реконструйованих), встановлюють роботизовані системи.

Використані джерела

1. Вайтлок Л. Персонал – ваш головний капітал. Молоко і ферма. 2016. № 2 (33). С. 70–75.
2. Ганеев А. А. Новое в технологии машинного доения животных. Мясное и молочное скотоводство. 2010. № 4. С. 30–33.
3. Дмитрів В. Т. Механіко-технологічні основи підвищення ефективності доїльних установок: дис. ... д-ра техн. наук: 05.05.11. Львів, 2016. 468 с.
4. Кучер Л. Ю. Шляхи підвищення виробництва молока на інноваційній основі. Економіка АПК. 2013. № 3. С. 70–75.
 5. Луценко М. М., Іванишин В. В., Смоляр В. І. Перспективні технології виробництва молока : монографія. Київ : Видавничий центр «Академія», 2006. 192 с. 6. Медведский В. На привязи или без? Животноводство России. 2018, февраль. С. 43–45.
6. Кругляк О.В.  Інноваційні фактори та конкурентоспроможність галузі молочного скотарства. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://eapk.org.ua/contents/2018/06/76



   

О.М. Джеджула

Вінницький національний агарний університет


АЛЬТЕРНАТИВИ КОРОВ'ЯЧОМУ МОЛОКУ У СВІТІ


 
   Верблюже молоко - це натуральні ліки. Переробка його може дати значні прибутки  для молочної промисловості.

Верблюже молоко цінується за його терапевтичні властивості. Воно може полегшити перебіг деяких хвороб або навіть запобігти ним.
 Верблюже молоко є цінним продуктом харчування з багаторічною історією його використання в багатьох культурах.
У багатьох країнах верблюже молоко дається дітям, які страждають від недоїдання, і, таким чином, стало новою, виключно цінною їжею, що несе користь для здоров'я.
    Корисні властивості верблюжого молока обумовлені його незвичайним складом. Вітаміну С в ньому міститься в 3 і більше разів, ніж в молоці інших домашніх тварин. У жарких посушливих країнах овочі і фрукти, як правило, є дефіцитом. Користь верблюжого молока в тому, що воно допомагає компенсувати людям, що живуть в нелегких природних умовах, брак поживних речовин. До того напій бедуїнів багатий вітамінами К, А, D, Е, В.

   Незважаючи на те що жирність верблюжого молока трохи менше коров'ячого, користь по калорійності у нього значно вище (83 ккал). Вчені прийшли до висновку, що цей цінний напій за своїм складом ближче до жіночого молока, ніж до коров'ячого. Тому з його допомогою часто вигодовують немовлят в арабських країнах, де вся користь і шкода продукту, його властивості вивчалися протягом багатьох століть.


О.М. Джеджула

Вінницький національний агарний університет


ОСВІТНІ ПРОГРАМИ З БЕЗПЕКИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, МАРКУВАННЯ



  Освітні програми з безпеки харчових продуктів, маркування організовує  Асоціацією постачальників харчової промисловості,   Тенденції, які будуть розглянуті на виставковому майданчику і в рамках освітньої програми, включають безпеку харчових продуктів, з акцентом на реалізацію і застосування Закону про модернізацію безпеки харчових продуктів; оновлена інформація про санітарні стандарти 3-А; вплив законів про маркування; і тенденція в натуральних інгредієнтах.

  У  рамках Process Expo, у Чикаго на McCormick Place проходять постійні виставки, де особлива увага буде приділена переробці молока. Виставка, яка присвячена обладнанню, буде включати спеціальну молочну зону за участю постачальників, які розуміють потреби переробників молока.

 Для задоволення потреб переробників молока, Process Expo запрошує виробників таких інших продуктів харчування: хлібобулочні вироби, зернові, насіння і закуски; напої; м'ясо, птиця, морепродукти; готова їжа, фрукти, овочі; кондитерські вироби, цукерки, солодощі; корми для домашніх тварин.
Тенденції, які будуть розглянуті на виставковому майданчику і в рамках освітньої програми, включають безпеку харчових продуктів, з акцентом на реалізацію і застосування Закону про модернізацію безпеки харчових продуктів; оновлена інформація про санітарні стандарти 3-А; вплив законів про маркування; і тенденція у використанні натуральних інгредієнтів.

  Обговорювані технології харчової промисловості включають пастеризацію в холодному стані і пастеризацію під високим тиском. На інших сесіях будуть розглянуті такі теми, як процес, пов'язаний з розробкою функціональних харчових продуктів та технологічного обладнання для виробників сирів.

  У виставковому залі будуть представлені віртуальний виставковий зал, Театр саміту з безпеки харчових продуктів, мережеві заходи, вітрина інновацій, презентації студентських плакатів, пивний сад і багато іншого.

 Понад 600 компаній-експонентів площею 220 000 квадратних футів запропонують обладнання, машини і демонстрації для відвідувачів у всіх секторах харчової промисловості.


О.М. Джеджула

Вінницький національний агарний університет


 НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПЕРЕРОБЦІ МОЛОКА


   Молоко - це ідеальна їжа природи (в якій не вистачає тільки заліза, міді і вітаміну С), і дієтологи настійно рекомендують її для підтримки  здорового організму. Цікавою для студентів та фахівців, що досліджують проблеми молочної галузі буде нова книга «Нові технології у переробці молока» авторів  Megh R.Goyal,  Anit Kumar, Anil K.Gupta.

   Ця книга складається з чотирьох частин, які охоплюють:
• застосування нових технологій переробки у молочній промисловості;
• нові методи сушіння у молочній промисловості;
• системи управління і бар'єри у молочній промисловості;
• енергозбереження та перспективи  молочної промисловості.
 У цій книзі представлені нові відомості про технологію омічного нагріву для пастеризації молока. Далі дається огляд комерційних термічних, нетеплових технологій і гібридних технологій для пастеризації молока. Зазначено про нетеплові технології, такі як імпульсний світло, опромінення, ультрафіолетова обробка і т. д., які можуть використовуватися у поєднанні з іншими технологіями для переробки молока і молочних продуктів.


О.М.Джеджула

Вінницький національний агарний університет

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕРОБКИ МОЛОКА У США

    Переробка молока є енергоємним виробництвом, з високими фінансовими і енергетичними затратами, які виявляються по всій виробничій лінії і ланцюжку поставок. У всьому світі молочна промисловість поставила перед собою мету скоротити викиди парникових газів (ПГ)  та інші впливи на навколишнє середовище, пов'язані з переробкою молока. Хоча основні викиди ПГ, пов'язані з виробництвом молока, відбуваються на фермі, велика частина споживання енергії, пов'язаної з переробкою молока, відбувається на заводах з переробки молока, при зберіганні в холодильниках (що є ключовою вимогою для транспортування, роздрібного продажу і споживання більшості молочних продуктів ).

  У даний час молочна індустрія активно шукає стійкі альтернативи і проекти для молокопереробних заводів майбутнього, оскільки вона прагне підвищити ефективність, знизити витрати і виконати свої корпоративні соціальні обов'язки. Нові технології переробки молока  пов’язані у США із стійкими замінниками пастеризації при високій температурі, короткочасної (HTST) і надвисокої температури (UHT), з потенційно більш низьким споживанням енергії і викидами парникових газів.

  Ці технології включають імпульсні електричні поля, високий гідростатичний тиск, гомогенізацію при високому тиску, омічний і мікрохвильовий нагрів, мікрофільтрацію, імпульсне світло, обробку ультрафіолетовим світлом і обробку вуглекислим газом. Обговорюється також питання використання бактеріоцинів, які можуть підвищити ефективність технологій переробки, а також надається інформація про органічне молоко та молоко від корів, що утримуються на пасовищах, яке споживачі сприймають як стійкі альтернативи звичайному молоку.

Короткий екскурс в історію виробництва ковбаси



Згідно із матеріалами вільної енциклопедії Вікіпедія, ковбаса́ – це м’ясний продукт з иковбасного фаршу в штучній чи натуральній оболонці, чи без неї, підданий термічній обробці або ферментації до готовності для споживання. До складу фаршу, залежно від рецептури, входять, крім основної сировини (м’ясо, шпик, іноді подрібнене м’ясо птиці чи риби), кухонна сіль, сироватка чи плазма крові, іноді сира кров, білковий стабілізатор, знежирене чи сухе молоко, яйцепродукти, прянощі, а як зв’язуючі речовини – крохмаль, звичайний та модифікований і борошно. До певних сортів додають також крупи та лівер.

Сьогодні ковбасою та ковбасними виробами навряд чи когось здивуєш, та колись вони безпосередньо впливали на хід історії.

Вперше історична згадка про ковбасу, а точніше про її прототип, можна знайти в «Одіссеї». Користуючись довгою відсутністю чоловіка-мандрівника Пенелопи, женихи, які набігли в її будинок, у величезній кількості поглинали баранину, а слуги готували собі із залишків туші юшку і запікали над вогнем наповнені кров'ю та жиром шлунки. Це й була майже справжня кров'яна ковбаса.

В Древній Греції невеликі ковбаски і начинені свинячі шлунки вважались вишуканою закускою. У Древньому Римі були відомі варені ковбаси, маленькі копчені ковбаски, свинячі ковбаски колечком і ланцюжком. 

У ХVI столітті в пам’ятнику російської культури «Домострої» описані рецепти і прийоми приготування цього продукту. Тоді ковбасу здебільшого виготовляли в невеликих майстернях при ковбасних лавках.

Пізніше почали виробляти у промислових масштабах на 46, що знаходились у Московській, Київській, Воронежській, Ярославській, Херсонській губерніях.


За часів СРСР нараховувалось понад 760 підприємств м'ясної промисловості, які щороку виготовляли до 2,5 млн. тон. Асортимент був досить широкий і нараховував понад 200 найменувань.

В радянські часи рівень благополуччя родини асоціювався із наявністю на столі саме ковбасних виробів. Тоді й навіть говорили: «Хорошая власть — это когда колбасы всласть».

Разом з тим, перевагу було віддано вареній ковбасі, особливо «Докторській». 

«Докторська» була створена в 1936 році за особистою ініціативою ЦК ВКП (б) з метою поліпшення харчування «жертв царського режиму» і спочатку призначалася для меню санаторіїв і спецпаїв. Вона дійсно була ідеальним лікувальним харчуванням: до складу фаршу входило добірне м'ясо, курячі яйця і молоко, які у вареному вигляді могли їсти навіть люди, хворі на виразку. 



До 1976 року в ній не було нічого зайвого, але і після в ковбасу додавали лише 3-5% «рослинного білка».

Щодо якості сучасної ковбаси, то тут є над чим замислитись...

Певним покажчиком якості ковбаси може бути її ціна. Під час вибору ковбаси слід звертати увагу на поверхню продукту. Вона має бути чистою, сухою, без пошкоджень, проколів і напливів фаршу. Колір – однорідним, без різких переходів від одного відтінку до іншого. Яскраво-рожева ковбаса свідчить про значну кількість фарбників.Оболонка повинна щільно прилягати до вмісту, інакше перед вами стара й пересушена ковбаса.

За харчовою цінністю ковбаси не рівноцінні, позаяк вони виготовлені за різними рецептурами. Ковбаси можуть містити від 10 до 30% білків, від 10 до 50% жиру. Кількість вологи в них може бути від 20% (сировуджені та в'ялені) до 80% (зельці). Тому і енергетична цінність їх коливається від 800 кДж у варених ковбасах та зельцях до 2400 кДж у вуджених ковбасах.

Євродепутати висловилися за обов'язкові дані про походження м'ясних продуктів

Європарламент підтримав резолюцію щодо етикеток із країною походження м'яса в оброблених харчових продуктах - лазаньї, шинці, салямі. Багато європейців наполягають на цьому після кількох скандалів у ЄС навколо харчів, у тому числі коли в котлетах було виявлено конину.